Кандидатська і докторська дисертація – в чому відмінності?

Перед тими, хто прагне здобути науковий ступінь, цілком закономірно постає питання – що таке кандидатська та докторська дисертація і в чому ж відмінність між ними.

В чому особливість дисертації

Насамперед потрібно розібратися з тим, що означає власне поняття «дисертація». Як зазначається в «Енциклопедії сучасної України», дисертація (з латинської dissertatio – дослідження, розвідка, від disserto – досліджую) – це кваліфікаційна наукова праця, виконана здобувачем як рукопис, або опублікована монографія на здобуття наукового ступеня кандидата чи доктора наук.

Підготована до захисту дисертація повинна містити висунуті здобувачем  науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, що свідчать про його особистий внесок у науку. Дисертація, що має прикладне значення, окрім основного тексту, повинна мати певну структуру, вміщувати відомості та пакет  документів, що підтверджують використання на практиці одержаних здобувачем результатів.

А в дисертаціях, які мають теоретичне значення, – рекомендації щодо використання наукових висновків.

Автореферати дисертацій, а також матеріали атестаційної справи здобувача обов'язково друкують державною мовою. Оформлення дисертацій повинне відповідати вимогам, які висуваються до роботи.

Зазвичай дисертаційні теми пов’язують із напрямами головних наукових досліджень ЗВО чи інших установ. Їх затверджують окремо для кожного здобувача на вчених радах, при цьому призначають наукового консультанта (у випадку підготовки докторської дисертації) або наукового керівника (у випадку кандидатської дисертації).

Зміст дисертації відзначається оригінальністю та неповторністю поданої інформації. Основне в ній – це принципово новий матеріал, де описуються нові явища, факти та закономірності суспільства й природи та, крім того, узагальнюються знані раніше принципи в абсолютно іншому аспекті чи з іншої точки зору.

Крім того, обов’язковою вважається апробація дисертаційних матеріалів під час наукових конференцій, симпозіумів, конгресів та ін. Головні результати дисертаційного дослідження, які віддзеркалюють особистий внесок здобувача в науку, неодмінно повинні публікуватися у виді монографії, посібника або статей у фахових виданнях України чи інших держав. Вони додаються у перелік науково-дослідницької літератури, разом з іншими джерелами в списку опрацьованих та використаних здобувачем.  Це демонструє рівень його наукової кваліфікації та насамперед уміння самостійно займатися науковим пошуком та розв’язувати визначені наукові завдання у певній галузі.

Підготовку й захист дисертації в Україні регламентують Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів (1999) та Положення про спеціалізовані вчені ради (2000).

Види дисертаційних досліджень

Виокремлюють два види дисертаційних досліджень – дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук та дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Кандидатська дисертація – це спеціальний вид наукового дослідження на здобуття наукового ступеня кандидата наук. Її захищають публічно під час засідання спеціалізованої вченої ради.

Це наукова праця, ціль якої – продемонструвати, що колишній студент, який пройшов аспірантуру, вміє формулювати завдання для того, щоб досягти відповідної наукової мети, вирішувати її за допомогою теоретичних і експериментальних досліджень, а також робити висновки з отриманих результатів.

Слід зауважити, що кандидатська дисертація на здобуття наукового ступеня – це не просто наукова робота, а ще й кваліфікаційна. Тому, що дисертант мусить показати свій власний внесок у вирішення визначеного наукового завдання, яке відіграє значну роль для конкретної галузі науки. Важливе значення має те, що дисертаційну роботу слід оформляти згідно з Державним стандартом.

Докторська дисертація – це кваліфікаційна наукова праця, яку виконують особисто у формі спеціально підготовленого рукопису чи опублікованої наукової монографії. В ній подаються висунуті автором нові науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, які прилюдно захищаються. Їй властива єдність змісту, вона засвідчує особистий внесок здобувача в науку.

Також у докторській дисертації слід логічно, конкретно, аргументовано розкривати наступні головні кваліфікаційні особливості дослідження: мету, завдання, наукове новаторство, методи, достовірність результатів, практичне й економічне значення, висновки. Названі особливості характеризують не лише науковий рівень здійсненого дослідження, а й рівень наукової зрілості кандидата.

Дисертація супроводжується авторефератом, який друкують державною мовою. Автореферат – це документ, без котрого дисертацію не допускають до захисту. Він має бути відповідним змісту й висновкам дисертації. Але, що важливо, не мусить являти собою тільки механічне скорочення обсягу дисертації. Процедура написання автореферату – це стиснена подача наукової інформації, націлена на те, щоб виявити та вибрати зі змісту дисертації найвагомішу інформацію, а також репрезентувати її в новому короткому виді. Вимоги до оформлення автореферату встановлює ВАК.

Вимоги до написання, структури, способу оформлення використаних джерел. Унікальності та ін. інколи змінюються і при написанні потрібно все чітко відслідковувати, щоб написати актуальну роботу, або звернутись за допомогою до професіоналів і замовити певну частину роботи з якою виникають труднощі.

Головні відмінності між кандидатською та докторською дисертаціями

Безумовно, як кандидатська, так і докторська дисертації в деяких аспектах схожі. Наприклад, майбутній кандидат / доктор наук може бути як прикріпленим (здобувач), так і навчатися (аспірант / докторант). В обох випадках в них є наукові керівники (проте в докторанта призначається не науковий керівник, а науковий консультант). Крім того, обов’язковою є публікація матеріалів у виданнях, що рецензуються ВАК, а також в міжнародних журналах. Захист обох дисертацій відбувається за подібними схемами. До того ж збігаються актуальність теми, оригінальність, унікальність; існування наукової новизни; затвердження результатів дослідження; відсутність плагіату.

Однак, попри це, вони все ж відрізняються. Так,  головна відмінність кандидатської дисертації від докторської полягає в тому, що першу наукову працю здобувач пише тоді, коли є аспірантом, а другу – особа, котра навчається в докторантурі, іншими словами в закладі, в якому здобувають освіту для того, щоб одержати вищий вчений ступінь.

Отримати звання доктора наук особа може лише в тому разі, якщо попередньо захистила кандидатську дисертацію. Існують ситуації, коли в результаті захисту праці аспіранта атестаційна комісія ухвалює рішення про  надання роботи (якщо вона має найвищий рівень якості та опрацьованості теми) на захист у рамках здобуття наукового ступеня доктора.

Також до головних відмінностей можна зарахувати наступне:

• За змістом кандидатська дисертація пояснює будь-яке прикладне питання науки, докторська ж є фундаментальною працею, що вирішує конкретну наукову проблему.
• Вимоги до обсягу тексту, публікацій, решти кількісних показників. Так, для докторської роботи приблизно вдвічі більше матеріалів.
• Кандидатська дисертація в основному охоплює весь найактуальніший матеріал щодо питання, яке досліджується. А також матеріал, котрий до цього вже публікували й захищали. Натомість докторська дисертація у багатьох аспектах основується на підсумках індивідуальних, попередньо здійснених досліджень.

Це основні, проте не єдині відмінності. Існує й низка інших.

Наш авторський колектив може професійно допомогти Вам у написанні таких наукових праць. Адже здобутий науковий ступінь не тільки підвищить Ваш авторитет у науковому середовищі, а й допоможе реалізуватися у конкретній галузі науки. Дізнайтесь більше про допомогу в написані дисертацій.